Українська правда
Європейська правда
Експертна думка

Розбиті надії України та "європейська зрада": що не так з новою ініціативою Польщі
08.09.2017 09:09,  Юрій Панченко, Європейська правда
Влада Польщі активно сперечається з ініціативою Європи двох швидкостей. В аргументи проти такої ініціативи виявилася залучена й Україна. За оцінками президента Польщі Анджея Дуди, за такого сценарію ЄС миттю втратить свою привабливість для нас.

"Євросоюз йде до загибелі, а єдиний шанс на спасіння, до якого у Брюсселі не готові – це прислухатися до польських ініціатив".

Саме такі тези домінували під час 27-го економічного форуму в польському місті Криниця-Здруй – найбільшого форуму Східної Європи.

І така риторика – ноу-хау саме нинішнього форуму. Наприклад, на попередньому (гостем якого був ще один відомий опонент Брюсселя, прем’єр Угорщини Віктор Орбан) йшлося лише про спільну позицію Східної Європи у питанні прийому мігрантів.

За рік протистояння Брюсселю перейшло у відвертий євроскептицизм.

Заявлена причина таких змін – пожвавлення дискусій про "Європу двох швидкостей". Ідея про можливість існування у Євросоюзі двох груп країн із різним ступенем інтеграції – далеко не нова. Вона зокрема, прописана у підсумках ювілейного Римського саміту ЄС.

Однак реалістичності цих планів додала перемога на президентських виборах у Франції Еммануеля Макрона, у програмі якого ця ініціатива є магістральною лінією реформування ЄС.

І така перспектива викликає справжнє обурення у Польщі.

Першим з катастрофічними прогнозами в разі реалізації такої ініціативи виступив президент Анджей Дуда. На його думку, ця ідея набагато небезпечніша за Brexit, адже підриває ключові принципи ЄС, а головне – європейську єдність.

На його думку, за негативного сценарію така ініціатива може навіть призвести до розпаду Євросоюзу.

Цю ідею розвинув глава президентської канцелярії Кшиштоф Щерський. Він закликав країни, що утворюють ініціативу Тримор’я, активно й разом протистояти цьому проекту, щоб не допустити "утворення кордонів всередині ЄС" (до речі, така заява можна розглядати також як оцінку регулярних польських запевнень, що Тримор’я не має політичної складової, а є лише економічним проектом).

За іронією долі, гострі євроскептичні заяви Анджея Дуди пролунали у присутності двох високих гостей, яких аж ніяк не можна назвати євроскептиками. Це президенти двох країн, які декларують бажання вступити до ЄС: Грузії та Македонії.

Саме тому Анджей Дуда назвав ще одну загрозу від реалізації проекту двох швидкостей. І цей аргумент вже напряму стосується України.

Отже, окрім "створення кордонів всередині ЄС", що має "зруйнувати європейську єдність", у випадку реалізації ідеї різношвидкісної Європи ЄС миттю втратить свою привабливість для сусідніх країн. А це, за логікою Анджея Дуди, не що інше, як "зрада країн, які ставлять за мету членство в ЄС".

В чому полягає ця "зрада"? "Польща завжди відчувала культурну єдність із рештою Європи, але членство в ЄС дало нам відчуття політичної єдності. Єдності, що базується на рівних правах з іншими європейськими країнами", – пояснює Щерський.

Відповідно, на його думку, реалізація проекту двох швидкостей "негативно вплине на прагнення сусідніх країн до членства в ЄС".

Що в результаті? Складається ситуація, що українські прагнення (а також подібні прагнення інших країн) намагаються використати у внутрішньоєвропейській суперечці.

При цьому далеко не факт, що ця ініціатива є шкідливою для України. Принаймні, офіційно позиція Києва з цього приводу ще відсутня, та й серед експертів немає згоди щодо "негативу" 

У кожному разі, виглядає вкрай сумнівно, що у випадку реалізації такої стратегії українці (а також громадяни інших країн) раптом втратять свої європейські прагнення.

Більш того, можна навіть припустити, що такий проект виявиться вигідним для України, адже нашій країні буде легше інтегруватися у лайт-версію ЄС. Такий вступ викликатиме набагато менше побоювань у західноєвропейців, аніж повноцінне входження до ЄС.

Досі Україна ніяк не коментувала ідеї реформування ЄС. І це зрозуміло – це було б втручанням у чужі внутрішні справи.

Однак після польських заяв ситуація змінилася.

Тепер мовчання означатиме згоду з польськими оцінками. У такому разі ми мимоволі стаємо суб’єктом внутрішньоєвропейських розборок.

Альтернатива – озвучити свою власну позицію. Не торкаючись внутрішньоєвропейських справ. Підкреслити, що реформування ЄС аж ніяк не змінить для нас привабливості євроінтеграційної ідеї.

Дедалі гостріші заяви вищого керівництва Польщі на адресу Брюсселя переконують, що Варшава налаштована на конфлікт. Дуже хотілося б не стати у ньому "крайніми".

Цінуючи зусилля Польщі щодо адвокації інтересів України, не варто давати "адвокату" можливості зловживати своїм становищем.

 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора






УКР | РУС
Головна | Новини | Статті | Експертна думка | Інтерв'ю
©2014, Європейська правда

   Яндекс.Метрика