Українська правда
Європейська правда
Статті

Конфліктна свинина: що стоїть за погрозою Москви вийти із СОТ
12.01.2018 10:05,  Анжела Махінова, Sayenko Kharenko
Росія заявила про можливість свого виходу зі Світової організації торгівлі. Незважаючи на те, що РФ – один з основних порушників правил СОТ, досі в Москві навіть близько не були готові говорити про вихід з організації. Що ж стало причиною такої нервової реакції?

Росія заявила про можливість свого виходу зі Світової організації торгівлі. Незважаючи на те, що РФ – один з основних порушників правил СОТ, досі в Москві навіть близько не були готові говорити про вихід з організації.

Що ж стало причиною такої нервової реакції? Нею став черговий арбітраж, розпочатий за заявкою ЄС.

20 грудня минулого року, ґрунтуючись на ст. 22.2 Керівництва про правила і процедури, які застосовуються до врегулювання суперечок (DSU), Євросоюз звернувся до Органу з вирішення спорів з вимогою дозволити ЄС призупинення поступок і зобов'язань стосовно Росії, яка, на думку ЄС, не привела свої санітарні та фітосанітарні заходи у відповідність із рекомендаціями, затвердженими Органом з вирішення спорів за результатами розгляду спору Russia – Pigs (DS475).

Одночасно ЄС просить дозволити призупинення в розмірі 1,39 млрд євро з подальшим щорічним збільшенням на 15%.

Іншими словами, ЄС хоче компенсувати збитки, завдані європейським виробникам діями РФ, оцінивши їх майже у 1,4 млрд євро.

3 січня на позачерговому засіданні Органу з вирішення спорів Росія не погодилася зі згаданими вище заявами ЄС як в частині того, що нібито санітарні та фітосанітарні заходи не були приведені у відповідність до вимог СОТ, так і в частині запропонованого розміру призупинення поступок і зобов'язань.

Як наслідок, розгляд даного питання було передано до арбітражу згідно зі ст. 22.6 DSU.

Спробуємо розібратися, що ж сталося і чому ця суперечка виявилася такою важливою для РФ.

Принципова справа для РФ

8 квітня 2014 року ЄС подав до СОТ запит щодо проведення консультацій з метою оскаржити два види заходів, запроваджених Росією щодо живих свиней і продуктів зі свинини походженням з ЄС: (а) заборона імпорту товарів з Естонії, Латвії, Литви і Польщі, введена листами Федеральної служби з ветеринарного і фітосанітарного нагляду (Россільгоспнагляд) і (б) повна заборона імпорту товарів походженням з усього ЄС.

19 серпня 2016 року було підготовлено звіт групи експертів, згідно з яким відповідні заходи були визнані такими, що не відповідають правилам СОТ. Уже в лютому 2017 року це рішення було визнано Апеляційним органом і набрало чинності.

2 червня 2017 року ЄС і Росія досягли угоди про прийнятний період, протягом якого Росія взяла на себе зобов'язання привести свої заходи у відповідність з правилами СОТ, а саме: до 6 грудня 2017 року.

8 грудня минулого року Росія проінформувала Орган з вирішення спорів про те, що вона привела санітарні та фітосанітарні заходи у відповідність з правилами СОТ шляхом скасування діючої заборони на імпорт до Росії і встановлення нових правил такого імпорту.

Все б нічого, але 25 жовтня 2017 року уряд РФ ухвалив постанову №1292 (застосовується з 4 листопада), якою розширив продовольче ембарго, яке застосовується, в тому числі стосовно ЄС, починаючи ще з середини 2014 року.

За "випадковим" збігом обставин під ембарго потрапили свині живі і різні продукти зі свинини.

Отже, де-юре Росія скасувала обмеження імпорту свиней і продукції зі свинини відповідно до рекомендацій за результатами розгляду спору Russia – Pigs (DS475), проте де-факто існуючі обмеження імпорту продовжують діяти.

Відповідь ЄС

Зрозуміло, що Євросоюз не погодився з подібними "витівками" Росії і вирішив вдатися до заходів у відповідь, зокрема: до механізму призупинення поступок і зобов'язань щодо Росії, що прямо дозволено ст. 22 DSU.

Нагадаємо, що система вирішення спорів у СОТ вважається однією з найефективніших у світі, в першу чергу, завдяки можливості "примусового" виконання рішень, яким розглядаються компенсація або одностороннє призупинення стороною, що виграла суперечку, своїх поступок і зобов'язань щодо сторони, яка програла, в разі, якщо остання не привела свої заходи у відповідність до вимог СОТ протягом прийнятного періоду.

Оскільки ЄС вдалася саме до другого механізму, в цій статті ми зосередимося саме на ньому.

Безумовно, існують певні вимоги до одностороннього призупинення поступок/зобов'язань, і всі вони чітко прописані в ст. 22 DSU (наприклад, одностороннє призупинення затверджується Органом з вирішення спорів, не можуть припинятися зобов'язання, для яких це прямо заборонено; призупинення може бути тільки тимчасовим – до приведення у відповідність заходів або досягнення іншого взаємовигідного рішення тощо).

Найважливішою, на нашу думку, є вимога, згідно з якою рівень призупинених поступок і зобов'язань повинен бути однаковим (equivalent) з рівнем скасованих або зменшених поступок/зобов'язань (nullification or impairment), допущених стороною, що програла, за рахунок незаконно застосованих заходів.

Відповідно до ст. 22.6 DSU, якщо між сторонами існує спір з цього питання, він може бути переданий на розгляд арбітражу, що і було зроблено 3 січня, коли Росія не погодилася із запропонованим рівнем одностороннього призупинення ЄС.

Хотілося б зупинитися на деяких моментах, що можуть особливо дисциплінувати сторону, яка програла. Зокрема, саме переможець спору визначає характер заходів, які будуть вжиті у відповідь – чи це буде введення мит, чи ембарго на певні товари.

Це питання в принципі не може оскаржуватися стороною, що програла, в даному випадку – Росією.

Друга перевага – сторона-переможець має право запровадити мита або ембарго не тільки щодо галузей, в яких були встановлені порушення (як в даному випадку – проти живих свиней і продуктів зі свинини із Росії), але і щодо інших сфер, які підпадають під дію договору, за яким розглядався спір; або стосовно сфер, які підпадають під дію будь-яких інших договорів СОТ (наприклад, суперечка стосувалася певних товарів, а одностороннє призупинення може бути введено стосовно послуг або прав інтелектуальної власності).

Завдяки такому підходу, на практиці сторона-переможець, як правило, застосовує заходи у відповідь в найбільш чутливих сферах для сторони, яка програла, що істотно дисциплінує останню і змушує приводити свої заходи у відповідність до вимог СОТ якомога швидше.

У зв'язку з цим, якщо арбітраж підтвердить рівень одностороннього призупинення, запропонованого ЄС, і Євросоюз розумно підійде до вибору сфер для застосування обмежень, існує дуже висока ймовірність того, що Росія все-таки допустить імпорт живих свиней і продуктів зі свинини з ЄС на свій ринок.

Щоправда, в цій ситуації є ще один момент, поки що відкритий.

Росія не погодилася не лише з рівнем запропонованого ЄС одностороннього призупинення, а й з тим, що вона не виконала рекомендації за результатами розгляду спору Russia – Pigs (DS475).

З суто формальної точки зору Росія привела у відповідність свої заходи з урахуванням рекомендацій групи експертів і Апеляційного органу (ну, не дарма ж Россільгоспнагляд видав аж цілий лист з цього приводу!).

Заборона ж імпорту, запевняють у Росії, застосовується на іншій юридичній підставі. А отже, за російською логікою, замість одностороннього призупинення ЄС може лише вимагати відкриття нового арбітражу "з нуля".

Чи погодиться СОТ з такою логікою? Невдовзі ми отримаємо відповідь на це питання, оскільки арбітражний розгляд по ст. 22.6 DSU має тривати не більше 60 днів з моменту закінчення прийнятного періоду.

Уроки для України

На нашу думку, Україні дуже важливо уважно стежити за розвитком цього процесу, оскільки зараз в СОТ розглядається три спори України проти Росії (а саме: DS499 – щодо обмежень, які застосовуються Росією до імпорту різного залізничного обладнання походженням з України; DS512 – щодо обмежень Росією транзиту різних товарів з України і DS532 – щодо обмежень, застосованих Росією до імпорту різних товарів походженням з України).

Вже зараз треба бути готовими до того, що Росія буде всілякими можливими й неможливими способами уникати виконання рекомендацій груп експертів або Апеляційного органу (в разі їх ухвалення), в тому числі шляхом застосування таких "хитрих" підходів, як у випадку з ЄС.

Отже, щоб досягти реальних практичних результатів, вже зараз потрібно готувати план дій і інструментарій для подальшої ефективної імплементації відповідних рекомендацій проти Росії.

 

Автор: Анжела Махінова,

радник ЮФ Sayenko Kharenko

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора






УКР | РУС
Головна | Новини | Статті | Експертна думка | Інтерв'ю
©2014, Європейська правда

   Яндекс.Метрика